Державний устрій, політика / Government and politics

.

В адміністративному відношенні Шотландія з 1975 підрозділена на 12 областей, що включають 53 округи й 3 острівні території (Уестерн-Айлс, Оркні й Шетланд). Округи зазвичай відповідають колишнім графствам, або ширам, що існували до 1975. Для керівництва районами, округами й острівними територіями обирають ради.

Шотландський парламент пропускає деякі закони, які постійно діють у всій Великобританії. Інші закони мають часткове відношення до Шотландії, а треті - цілком відносяться до Шотландії, при їхньому обговоренні приймаються в увагу розбіжності в судочинстві, адміністративних процедурах і т.д.

До 1970-х років в Шотландії ідея місцевого управління майже не мала успіху. Однак на початку 1970-х років відкриття нафтових родовищ у Північному морі стимулювало шотландський націоналізм, і на загальних виборах 1974 Шотландська національна партія одержала третину голосів у Шотландії й 11 місць у британській палаті громад. В 1978 парламент прийняв проект про прямі вибори Шотландської асамблеї в Единбурзі з наданням йому більших повноважень у внутрішніх справах. Однак на референдумі 1979 цей проект не отримав підтримки населення.

Протягом 1980-х і 1990-х років Шотландія продовжувала боротися за своє місце в загальному політичному контексті Об’єднаного Королівства. Країна зберігає національні особливості в релігії, правовому устрої, мові (що зветься шотландською) і системі освіти. У Шотландії є своя оригінальна культура, високорозвинена й недавно ще більш розширена система університетів, а також своя преса.

Незважаючи на існування міністерства Шотландії, очолюваного секретарем по справах Шотландії в Единбурзі, і двох реорганізацій місцевого управління, в 1973 і 1995, ця невід’ємна частина Великобританії веде досить відособлене політичне життя, що, у свою чергу, має внутрішні регіональні особливості. По-перше, є область Глазго й естуарій Клайд на південно-сході. У цьому розвиненому промисловому районі живе близько 40% усього п’ятимільйонного населення Шотландії, розміщена значна частина підприємств важкої індустрії й виникає досить багато соціальних проблем, пов’язаних з недостатністю житла, ростом злочинності, бідністю й безробіттям. Традиційно розвинені тред-юніони, католики, головним чином ірландці, становлять впливові меншості в Глазго й області Стратклайд. Сполучення цих соціально-демографічних особливостей живить сильний і постійний електорат Лейбористської партії.Інша територія Шотландії в політичних відносинах відрізняється від даного регіону. У більшості округів за голоси виборців на рівних борються три або чотири партії - лейбористи, консерватори, Шотландська національна партія й ліберали-демократи, хоча Лейбористська партії займає традиційно сильні позиції в міських районах, таких як Единбург і Абердин.

У Лондоні Шотландію представляють 72 члена палати громад, однак вважається, що їх вплив незначний у парламенті, який нараховує 659 членів.

Матеріал з сайту scotland.com.uа




Політичні партії Шотландії

Scottish Parliament
Scottish Executive
Conservative Party
Labour Party
Liberal Democrats
SNP
Scottish SocialistsGreen Party
Scottish Enterprise Party
Scottish Progressives








КУЛЬТУРНА ПОЛІТИКА ШОТЛАНДІЇ.
У питаннях культурної політики та охорони пам'ятників історії Шотландія в межах Великобританії володіє певною автономією. Функції головного координуючого і розпорядчого органу в зазначених областях належать Міністерству у справах Шотландії.
Національний фонд художніх колекцій був заснований в 1903 році групою приватних осіб з метою поповнення музейних колекцій. За допомогою цього фонду, який не отримує державних субсидій, музеї та галереї Шотландії придбали сотні творів мистецтва. Деякі з них були представлені в 1991 році на виставці «Врятовано для Шотландії» в Національній галереї.
Колекції музеїв і галерей поповнюються також видатними творами мистецтва, передовими державі за рахунок сплати податку на спадщину. З подібних придбань останніх років можна виділити картину Ель Греко Фабула (Національна галерея), твори Рубенса, Гейнсборо і Сегерса (Королівська Шотландська академія).
У фінансуванні закладів культури Шотландії все більшу роль відіграє приватне спонсорство. За оцінками Асоціації ділового спонсорства мистецтва в 1990 - 1991 фінансовому році з цього джерела було отримано 6,5 млн. фунтів. Найбільшим проектом у цій галузі є кампанія зі збору 5 млн. фунтів на обладнання нової будівлі Королівського музею Шотландії.
До національних культурних установ Шотландії відносяться національні галереї, Національна бібліотека та національні музеї Шотландії, а керуються радами піклувальників.
Національна галерея Шотландії заснована в 1859 р. і крім великої колекції робіт шотландських художників володіє цінних зборами шедеврів європейського живопису, включаючи твори Рафаеля, Веласкеса, Рембрандта, Тернера, Дега та Ван Гога. Галереї належить так само частина будівлі Королівської шотландської академії, де влаштовуються виставки.
Шотландська національна портретна галерея крім колекції портретів знаменитих шотландців володіє зібранням топографічного живопису. У будівлі галереї знаходиться так само Шотландський фотоархів.
Шотландська національна галерея сучасного мистецтва крім робіт шотландських художників має в своєму розпорядженні твори Пікассо, Матісс, Генрі Мура і Девіда Хокни.
Національна бібліотека Шотландії за законом одержує всі книги видані у Великобританії. Її фонди налічують понад 6 млн. книг, а так само великі збори карт, манускриптів, нотних видань та газет. У 1994 р. було закінчено будівництво нової будівлі Національної бібліотеки, де розмістилася також Шотландська наукова бібліотека.
Королівський музей Шотландії був відкритий в 1862 р. В даний час його велика колекція, що охоплює період всесвітньої історії з доісторичних часів до наших днів, розміщується в кількох будівлях в Единбурзі. До числа національних музеїв Шотландії входять також Шотландський сільськогосподарський музей в Інглістоне поблизу Единбурга, Музей газового заводу в г.Біггар, Музей повітроплавання в м. Іст Форчун і музей костюма в м. Нітсдейл.У 1992 році було розпочато будівництво централізованого сховища в Единбурзі для всіх національних музеїв. Крім того, здійснювалося будівництво будівлі, де в 1996 р розмістився Музей Шотландії, який у всій повноті відображає її багатовікову історію.
Національні культурні установи прагнуть зробити свої колекції доступними всім жителям Шотландії.


ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ РОЗВИТКУ МИСТЕЦТВА
- Мистецтво є невід'ємною частиною національного життя, що вносить вклад у духовне, соціальний і економічний розвиток і законно претендує на державне фінансування;- Кожен має право займатися мистецтвом і користуватися її плодами;- Творчі здібності та уява художника є головними джерелами художніх рухів і повинні постійно користуватися загальною підтримкою.- Свобода вираження є невід'ємною частиною творчості і повинна перебувати під захистом;- Тісний і відчутний зв'язок між художником і публікою має вирішальне значення для обох сторін;- Покликання і підтримку повинна отримати культурна самобутність Шотландії в цілому, а також окремих етнічних груп;- Освіта відіграє основну роль не тільки у вихованні майбутніх художників, а й у створенні зацікавленою і інформованої публіки, без якої не може бути динамічного розвитку культури;- Культурне життя Шотландії має розвиватися при повному обліку зростаючого міжнародного співробітництва та обмінів;- Культурна спадщина Шотландії в усіх її формах має бути збережена, примножена і доступна для публіки;- Культурні досягнення мають оцінюватися на основі якості роботи, а не згідно з традиційним поняттям про порівняльної цінності різних видів мистецтв і статус художника;- Державні рішення в галузі мистецтва повинні прийматися на відповідному рівні - місцевому, регіональному або національному;- Метою всіх, зайнятих у сфері мистецтв, має бути забезпечення рівних умов розвитку різних його видів у всіх районах і виборчих округах.
Loading...