Релігія Шотландії / Religion in Scotland

.
Багато шотландців є пресвітеріанами, і їхнє релігійне життя відбувається в рамках Шотландської церкви. Прихильники цієї церкви становлять 2/3 всіх віруючих, вона користується сильним впливом майже повсюди. Єресі й розколи, що вражали шотландських пресвітеріан в 18 і 19 ст., здебільшого переборені. Дві збережених пресвітеріанських меншості - Вільна церква й Вільна пресвітеріанська церква - нараховують своїх прихильників переважно в деяких гірських районах і на західних островах, де їх досить консервативне навчання зберігає свою привабливість для населення.

Реформація перемогла на більшій частині країни, і наприкінці 17 ст. у Шотландії залишалося всього близько 12 тис. католиків, які жили в основному в горах, на заході головного острова й на одному-двох невеликих островах. Аж до 19 ст. Римсько-католицька церква прагнула лише встановити свій вплив у цих районах. Однак імміграція ірландців, особливо в голодні 1840-і роки, сприяла росту католицького населення в промислових районах, переважно навколо Глазго. У цей час в країні налічується близько 800 тис католиків. В 18 ст. позиції Англіканської церкви встановились в районах, розташованих до півночі від р. Тей. Нині її роль заслабла, виключенням є дрібнопомісне дворянство, авторитет якого за межами міст невеликий.

Церква.

Шотландська церква зберегла свою пресвітеріанську організацію, гарантовану актом про унію. Проблема узгодження пресвітеріанських претензій на незалежність від парламенту із законною владою британського парламенту викликала постійні труднощі й привела до розколів і утворення сект. Протиріччя досягли своєї кульмінації в розколі 1843, коли була утворена Вільна шотландська церква. Наприкінці 19 ст., однак, виявилася тенденція до возз’єднання, а з 1929 Шотландська церква мала у своїх рядах досить незначну меншість пресвітеріан. Єпископальна церква, що втратила офіційний статус в 1690, продовжувала існувати у важких умовах протягом 18 ст. і дотепер являє собою окрему релігійну організацію. Римський католицизм практично зник на початку 17 ст. і протягом 18 ст. користувався впливом лише в деяких гірських районах, однак наплив ірландців і Шотландію в 19 ст. викликав серйозне посилення позицій католиків.

Культура.

У Шотландії освіта довгий час перебувала під контролем церкви. У період Середньовіччя при кафедральних соборах або інших храмах були створені школи, які управлялися міськими радами. Тоді ж церква організувала в Шотландії три університети - у Сент-Андрусі (1410), Глазго (1451) і Абердині (1494). Единбурзький університет був заснований незабаром після Реформації (1583); ще чотири університети додалися в 1960-х роках - Стратклайд у Глазго, Херіот-Уотт в Единбурзі, в Данді й в Стерлінгу. Кілька парламентських актів 17 ст. закликали до створення шкіл у кожному приході, але у віддалених місцевостях ця ідея перетворювалась в життя без особливого поспіху. В 18 - початку 19 ст. додатково до системи приходів, школи засновувалися добровільними суспільствами доти, поки вся країна не була повністю охоплена освітніми установами. В 1872 старий порядок був замінений державною системою, і шкільна освіта стала обов’язковою. Шотландська традиція не сприяла створенню приватних шкіл під керівництвом шкільних рад, проте школи в країні до кінця 1800-х років відрізнялися більшою розмаїтістю.

Матеріал з сайту scotland.com.uа